Знай наших! Володимир Вернадський - вчений, мислитель, громадянин

 

Напередодні Всесвітнього дня науки дуже доречно згадати українського академіка, одного із засновників Української академії наук та першого її президента, засновника Національної бібліотеки Української держави в Києві (нині - Національна бюібліотека України імені В.І.Вернадського)

Про Володимира Вернадського говорили у бібліотеці-філії №6 Херсонської ЦБС під час дня бібліографії «В.І. Вернадський. Вчений. Мислитель. Громадянин» 

Відвідувачі бібліотеки дізналися цікаві факти про видатного українця, який точно заслужив місце на українській гривні.

У жовтні 2019 року в Україні в обіг вийшла  нова банкнота, номіналом 1000 гривень, на якій зображений Володимир Іванович Вернадський - вчений із світовим ім’ям. 

З огляду на наявну ситуацію з "червоною зоною" захід проводили протягом дня в індивідуальному порядку  з урахуванням всіх карантинних обмежень.

Невакциновані відвідувачі бібліотеки у день бібліографії також були ознайомлені з інформацією про українського вченого та мислителя Володимира Вернадського.

Кожен учасник заходу отримав буклет «Володимир Івановович  Вернадський. Вчений. Мислитель. Громадянин», виготовлений інформаційно-бібліографічним відділом Центральної міської бібліотеки  ім. Лесі Українки та сувенірну купюру номіналом 1000 грн.

Коло наукових інтересів В. Вернадського, кількість та значущість проблем, які він порушив у своїх працях, вражають і захоплюють. Природознавство, біохімія кристалографія, геохімія, радіогеологія, мінералогія, ґрунтознавство, філософія, історія науки – і це далеко не повний перелік. Тому не випадково великого українського вченого Володимира Вернадського можна сміливо зарахувати до геніїв, і недарма його наукові досягнення порівнюють з напрацюваннями Ісаака Ньютона, Чарльза Дарвіна і Альберта Ейнштейна.

Знай наших!

Факти в цифрах: про Кобзаря – митця і книгу

До 180-річчя з часу виходу у світ «Кобзаря» Тараса Шевченка та до дня народження великого українця бібліотекарі філії №6 Херсонської ЦБС провели загальносистемний день бібліографії «Світ «КОБЗАРІВ» Т.Г.Шевченка» для учнів 11 класу школи №28.

Згадавши життєвий та творчий шлях поета, записавши  факти у цифрах на дошці, школярі з великою цікавістю познайомились із факсимільним виданням першого «Кобзаря», який зберігається у фондах Центральної бібліотеки імені Лесі Українки.

Ця унікальна книга спонукала до читання. Так старшокласники дізналися, що перше видання «Кобзаря» надруковано ярижкою. А це – жартівливо-зневажлива назва російської абетки, застосованої до української мови, включно з літерами ы (названої єри, звідки й саме слово ярижка) і ѣ (ять).

У першу збірку митця ввійшло всього вісім творів. А які саме дівчата та хлопці дізнавались під час загадкового читання «Чи знаєш ти поезію Шевченка?», вгадуючи закриті слова.

До ювілею «Кобзаря» бібліотекарі інформаційно-бібліографічного відділу Центральної бібліотеки імені Лесі Українки створили інтерактивний онлайн-плакат «Великому Кобзареві присвячується».

Кожен бажаючий можете зайти на цей ресурс через програму для читання QR-коду, яку можна завантажити у Play маркеті смартфону.

Насамкінець заходу перевірили, як учні засвоїли отриману інформацію.

Всесвітній день книги і авторського права

23 квітня у Всесвітній день книги і авторського права  бібліотекарі філії №6 провели день бібліографії на тему «Він вірив, що державу насамперед будує слово».

Називаючи, на прохання бібліотекарів, імена великих українців – політичних діячів, старшокласники херсонської школи №30 так і не згадали Петра Могилу, який увійшов в історію як непересічний політик, дипломат, письменник, меценат і просвітитель.

А тому з непідробним інтересом слухали про багатогранну діяльність – цілу епоху в історії України XVII ст., яка названа "могилянською добою" на честь цієї непересічної особистості і, яка оцінена як період культурного та церковного відродження.

Переглядаючи відео фрагменти школярі дізналися про походження Петра Могили, отриману ним освіту, завдяки якій він вільно володів багатьма мовами і став одним з найосвіченіших молодих людей свого кола, про засновану ним першу у Східній Європі вищу православну школу, нині більш знану як Києво-Могилянська академія.

У проведені дня бібліографії допоміг сценарій та слайд-презентація розроблені бібліотекарями  центральної бібліотеки ім. Лесі Українки на основі бібліографічного покажчика «Петро Могила (1596-1647)», який підготували співробітники Національної бібліотеки імені Вернадського.

Десятикласників дійсно зацікавила особистість Петра Могили. У них з’явилось бажання прочитати про нього ще більше, щоб дізнатися, яким він був насправді та чому увійшов в історію як святий.

Близько 20 років Петро Могила очолював книгодрукування в Україні і розгорнув широкомасштабну видавничу діяльність. Він залишив по собі і власну значну літературну спадщину та особисту бібліотеку – одну з найбагатших бібліотек в Європі. Тому дуже доречно згадувати його, говорити про нього, читати про нього саме у Всесвітній день книги і авторського права.

«Тої слави козацької повік не забудем…»

     Козак в уявленні українця — це звитяжний воїн, що не розлучається з шаблею, захисник Вітчизни, оборонець прав, віри, звичаїв та гідності кожного, хто живе під небом України. 

    З нагоди святкування Дня українського козацтва, бібліотекарі філії №6 для студентів ХПТК провели День бібліографії «Тої слави козацької повік не забудем…»,  який ознайомив  юнаків  з козацтвом -   видатним  явищем в європейській історії.

Студентська молодь дізналася багато цікавого про життя, побут,  звичаї козаків, їх ватажків, ратні подвиги, легендарні козацькі чайки, козацькі бойові мистецтва, козаків-характерників і т.п.                          

      Після заходу юнаки ознайомилися з представленим переглядом літератури про козацтво.

                         

ЗС День бібліографії «Моцарт українського перекладу: Микола Лукаш»

21 квітня у бібліотеці-філії №6 пройшов ЗС День бібліографії  «Моцарт українського перекладу: Микола Лукаш». 

Микола Олексійович Лукаш – інтелектуал європейського рівня, у житті дивак-аскет, що над усе визнавав мистецтво Слова, відомий, насамперед, мовознавцям. Замовчуваний упродовж тривалого часу, він залишився незнайомим і нерозкритим для загалу.