Інформаційний онлайн-дайджест
до Дня пам’яті жертв геноциду кримсько-татарського народу
Рекомендований широкому колу читачів
Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року
№ 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала
депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського
народу.
18 травня в Україні встановлено
Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Історична довідка
·
Кримські татари або кримці – східноєвропейський тюркський народ,
що історично сформувався в Криму.
·
Держава кримських татар – Кримське ханство існувала
з 1441 до 1783 рр.
·
У 1783 році внаслідок перемоги Російської
Імперії над Османською
Імперією Крим був
спочатку окупований, а потім анексований Росією. Гноблення з
боку російської адміністрації та експропріації землі у кримськотатарських селян
спричинили масову еміграцію кримських татар до Османської
Імперії.
·
Дві головні хвилі еміграції припали на 1790-ті та 1850-ті
роки. Це стало причиною занепаду сільського господарства і практично повного
знелюднення степової частини Криму.
·
Кримськотатарське відродження пов'язане з ім'ям видатного
діяча культури Ісмаїла Гаспринського (1851—1914).
Він доклав великих зусиль, спрямованих на відродження та виживання кримського
народу.
·
Внаслідок голодомору 1921-1923 років загинуло приблизно
15 % кримських татар. У 1921 році було створено Кримську АРСР у
складі РРФСР.
·
Внаслідок сталінських репресій 1937 року було репресовано більшу
частину кримськотатарської інтелігенції
·
Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році
було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але
практично без права повернення на батьківщину до Криму.
·
18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь
кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму.
Депортація. Як це було.
Ще тисячі синів кримськотатарського народу боролися і гинули на фронтах
Вітчизняної війни і в окупації, в Криму ще пахло гаром спалених сіл, ще не
висохли сльози матерів, ще йшли бої за повне звільнення Криму від фашистів, а радянські
карателі вже готували депортацію кримських татар.
До операції було
залучено 32 тис. співробітників
НКВД. Депортованим давалось на збори від кількох хвилин до півгодини. За цей
час вдавалося зібрати в середньому 20-30 кг речей та продуктів, абсолютна
більшість майна залишалася і була конфіскована державою. Зафіксовано численні
випадки мародерства.
Протягом двох днів кримських татар звозили
машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя. Штовхаючи
прикладами, людей заганяли в брудні товарні вагони, вікна яких були оповиті
колючим дротом. Всередині вагони були обладнані 2-х ярусними дерев'яними
нарами. Туалетів і води не було.
Ешелонами відправляли на схід.
Загальна кількість вигнаного з Криму корінного народу склала: 183 тис. осіб
на загальне спец поселення, 6 тис. у табори управління резервів, 6 тис. до
ГУЛАГу, 5 тис. спецконтингенту для Московського вугільного тресту, а разом –
200 тисяч осіб.
Після виселення кримських татар за даними комісії РНК СРСР залишилося:
будинків 25561, присадибних ділянок 18736, надвірних будівель 15000, великої
рогатої худоби та птахів: корів 10700, молодняка 886, телят 4 139, овець і кіз
44 000, коней 4 450. шкіри 43 207 шт.
Коли йшов поділ награбованого, «ешелони смерті» зі своїми жертвами рухалися
на Схід, устеляючи свій шлях померлими в вагонах.
Депортовані були розподілені і відправлені в більш ніж 70 регіонів
Радянського Союзу. Таким чином, були роз'єднані понад 40 тисяч сімей. Останній
ешелон з висланими прибув в Узбекистан 8 червня 1944 р ...
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях
заслання. Протягом року від голоду, хвороб та виснаження їх загинуло понад 30
тис.
4 липня 1944 року, НКВС офіційно поінформував Сталіна про те, що
спецоперація «переселення кримських татар» завершена.
Але згодом з'ясувалося, що забули про сім'ї кримських татар, що жили на
Арабатській стрілці. Щоб не накликати «гнів вождя» 20 липня карателі вигнали
людей з будинків, посадили на старий баркас і затопили його в Азовському морі.
Тих, хто намагався врятуватися, добили з кулемета.
14 липня 1944 в Крим дозволили переселитися 51 тисячі чоловік, переважно
росіянам. Їм надали для проживання спорожнілі будинки кримських татар.
Депортація кримських татар – один із найстрашніших злочинів радянського
режиму. Багато років радянська влада повністю заперечувала злочинний характер
своїх дій. Лише 1989 року радянським парламентом депортація була визнана
незаконною та злочинною.
Масове повернення на
батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 80-х років. Здавалося, що
нарешті, попри побутові труднощі, можна спокійно і вільно жити на рідній землі.
Але знову кримська земля стала об'єктом зазіхань Росії, а кримські татари
піддалися (і піддаються) нечуваним з часів Сталіна репресіям.
Спогади очевидців депортації
Воспоминания выживших. Крымские татары о пережитой депортации
Гульнара Бекирова о литературных и
документальных свидетельствах депортации крымских татар
90-річна Нуріє Біязова – ветеран кримськотатарського національного руху
видала автобіографічну книгу про депортацію «Отражение»
«Мені
хочеться, щоб нащадки знали про всі випробування, що випали на долю кримських
татар у вигнанні, щоб пам'ятали про поневіряння й жертви, яких зазнав наш народ
унаслідок депортації», - розповіла авторка книги.
Диляра Нурмамбетова – о депортации 18 мая 1944 года
Кримські татари в місцях спецпоселень після депортації в 1944 році
Інформаційний дайджест підготовлений за матеріалами
інтернет-ресурсів:
Закон України «Про відновлення прав осіб, депортованих за
національною ознакою»
18травня - День пам'яті жертв
геноциду кримськотатарського народу
18травня - роковини трагедії, яка
триває - Живі традиції
День пам'яті жертв
геноциду кримськотатарського народу: Як відбувалася депортація 1944 року.
К 75-ой годовщине депортации крымских татар: сталинский террор и путинская аннексия
Путь домой. Обнародованы документы КГБ о возвращении
крымских татар из депортации.
Сьогодні, 18 травня, відзначається День пам'ятіжертв геноциду кримськотатарського народу та День боротьби за права
кримськотатарського народу.
Немає коментарів:
Дописати коментар