Діалог поколінь
Ще
під час планування роботи на 2020 рік у бібліотекарів та користувачів філії №6
Херсонської ЦБС виникла ідея створити у бібліотеці простір для спілкування між
людьми різного віку. У травні запланували провести діалог
поколінь «Іде назустріч юним мудрість сивочола».
В
умовах карантину реалізувати захід онлайн складніше через невелику кількість
користувачів бібліотеки – людей похилого віку, які б активно користувалися
Інтернетом.
Непросто…
І тим цікавіше!
До вашої уваги «Поетичне слово мудрості» читачів та друзів нашої бібліотеки. Сьогодні тут переплетуться у діалозі думки, записані у віршах, людей поважного і зовсім молодого віку.
Поезія
кожного з них – неповторна, як і вони самі!
Елєонора
Орестівна Кузнєцова пише прозу і поезію. Її книжки надзвичайно популярні серед
читачів бібліотеки.
У
збірці «Я звертаюсь до вас…» вона говорить з молоддю, яка зростала у час
руйнування країн, і закликає її зберегти майбутнє України і своє майбутнє.
А ось вірш-побажання від Галини Краснової.
Галина
Федосіївна видала збірку віршів, тому що має непереборне бажання поділитися
своїм баченням світу, зупинити мить і описати її поетичним словом.
Зовсім недавно з’явилась на світ збірка віршів ще одного читача нашої бібліотеки Анатолія Дмитровича Фиріна.
Це
відбулось вже під час карантину, то книжку ще ніхто, окрім близьких, і в руках
не тримав.
Тож,
тільки для вас, шановні прихильники бібліотеки-філії №6, тут і сьогодні прем’єрнийвідео-анонс від поета Анатолія Фиріна.
Вікторія
Яківна Симановська вже десятки років відвідує нашу бібліотеку.
А
не так давно ми дізналися, що вона пише вірші, а ще перекладає російською
поетичні твори Лесі Українки та Ліни
Костенко, щоб і російськомовні читачі відчули красу слова великих поетес. І їй
це чудово вдається!
Вікторія
Яківна відноситься до когорти «сетевых авторов». Її вірші і переклади знайдете
тут: https://stihi.ru/avtor/gluk170350
Вікторія
Симановська не просто поет. Вона поет-художник.
У
діалог поколінь вступає молодь.
Радісно
від того, що творче слово у Херсоні зростає та поширюється. Чого тільки вартує
«Поетична шафа»! Вона збирає творчих херсонців, чиї рядки знаходять там
захоплених та вдячних слухачів.
Ми
щасливі з того, що наш заклад має читачів та друзів, які є активними учасниками
цього мистецького зібрання.
Одна
з них – Тетяна Гладиш. Вона пише вірші і прозу.
А
ще Тетяна по-жіночному ніжно нагадує всім, хто забув чи зневірився, що жити –
це вже щастя!
Вона
в душі сподівається на чудеса, і не тільки вимальовує їх у своїх мріях та
віршах, а й творить щодня словом і руками.
Також
про це говорить Костянтин Капошилін – молодий херсонський активіст і
талановитий поет. Він закликає всіх: «Научитесь делать чудо!» і, що найважливіше
– «…чудом быть вы научитесь».
Костянтин
не тільки чудово пише, а й читає вірші так, що його хочеться слухати і слухати.
А очі поета, ви тільки придивіться!,
випромінюють добро і позитив.
«Научитесь делать чудо!» у виконанні автора.
«Научитесь делать чудо!» у виконанні автора.
Поетка,
акторка, вчителька…
Якою
різною буває Вікторія Концева! Як і її вірші: то легкі, як подих, то важкі, як
крик! В них є довіра і ніжність, а
водночас смуток і біль, туга і пустка.
Щирість
обох: людини і поезії захоплює з першого погляду і першого слова, проникає до
глибини душі і довго не відпускає.
Вірш
«Ув’язнена» Вікторія написала ще
минулого року. Але, послухайте, наскільки актуальний він сьогодні!
Добігає
кінця поетичний діалог поколінь онлайн.
Вірші
– це не просто рима. Поетичні рядки йдуть з Душі, йдуть з Небес, звідкись
йдуть… Це – диво! Це – мудрість! Це – потужний посил в майбутнє…
А
які б ви написали слова майбутнім поколінням для капсули часу?
Немає коментарів:
Дописати коментар