Книгозбірні - місце сили і незламності

Йде другий рік війни... Другий рік російської агресії на нашій українській землі... Другий рік щоденних болючих втрат: життя людей, українських міст і сіл, домівок, роботи, здоров'я… 

За цей період зруйновано та пошкоджено понад 700 бібліотек, більше 200000 втрачених книжок, є бібліотекарі, які загинули… 

Вже пройшло 584 дні, як бібліотека повноцінно не працює. Запам'ятаймо її ось такою (фото): гостинною, святковою, повною радісних, позитивних творчих людей - друзів та користувачів бібліотеки.

Виставка з такою символічною назвою "Україна є, Україна буде!" пережила окупацію і, ми віримо! дочекається перемоги України.

Наша бібліотека, в числі інших книгозбірень міста, переживає найтяжчі часи. Війна. Окупація. Було складно, але ми майже 5 місяців (!!!) обслуговували користувачів. Надалі це стало неможливим. 

Окупанти, заглядаючи у вікна, цікавилися закладом (хоча вивіски не було). Зрозуміло, що їм треба було приміщення. Наші мужні читачі-патріоти (сусіди бібліотеки) дуже переконливо "відбивалися" від непроханих "гостей", рятуючи бібліотеку. І їм це вдалося! Вищі сили розпорядилися так, що окупанти більше не прийшли. 

Під час окупації і бібліотекарі, і користувачі - всі люди були шоковані та приголомшені. Але не здавалися! Більше того, читачка бібліотеки, учасниця жіночого клубу "Вогник" Ольга Маляренко потролила окупантів, які заради картинки роздавали гумдопомогу у Херсоні, продемонструвавши свою зневагу до окупантів. 

Жінка ще й записала це на відео, яке вмить розлетілося Україною, показуючи, як херсонці (окрім якогось маленького відсотка) відмовляються від будь-яких подачок із рук загарбників.

"Херсонцям не потрібні подачки від окупантів", – йдеться у підписі до ролика. На кадрах видно, як кілька окупантів у тактичному одязі, касках та балаклавах розносять білі пакети із продуктами, пропонуючи їх людям. У відповідь на таку пропозицію авторка відео відповіла загарбникові, мовляв, вона візьме лише червону ікру. 

"Ні. Якщо червона ікра є, то я візьму. А на інше не погоджуюсь, тільки червона ікра", - заявила жінка і розгубленому окупанту не залишилося нічого, як пройти повз. 

Ось вона - наша героїня! На світлині Ольга Маляренко на презентації книги "Окупація" Альони Мовчан у Миколаєві 20 вересня 2023 року.

256 днів в окупації... 256 днів жаху та лякаючої невідомості... Весь цей час бібліотекарка Ангеліна Вєтрова писала щоденник, хоча це й було дуже небезпечно. Окупанти робили обшуки, зупиняли людей на вулиці, перевіряли телефони. За будь що, що їм би не сподобалось, могли забрати «на подвал». Тому Ангеліна робила записи, відправляла сину у телеграм та зразу ж видаляла.

Вже після деокупації Євген Вєтров додав ілюстрації створені за допомогою нейромережі Midjourney, «скормлюючи» їй тексти зі щоденника і вийшов крутий проект «Щоденник окупації». 

Після звільнення Херсона від російської окупації 11 листопада 2022 року, почалися масовані обстріли. Постраждало багато будівель навкруги. 

У будинку, де знаходиться наша філія №6, не залишилося вцілілих вікон, окрім бібліотечних. І сама бібліотека вистояла, цілесенька і неушкоджена чекає своїх бібліотекарів та читачів. Таке наше велике, спільне з  користувачами бажання  зберегти наш бібліотечний дім. 

І яке це диво, що навіть під час війни, під обстрілами фонд бібліотеки поповнюється! Бібліотекарі та читачі філії №6 героїчного та незламного міста Херсона безмежно вдячні за нові книги українською мовою, які зібрав та переслав нам Олександр Сапронов, викладач зі Львова. Це справжній скарб!

Також поповнився і краєзнавчий фонд збірками поезій херсонського поета Михайла Олійника, вірші якого дуже близькі херсонцям, особливо тим, хто пережив окупацію, і продовжує жити під щоденними обстрілами. А також романом-хронікою Альони Мовчан "Окупація".

Більше  року бібліотека закрита для відвідувачів.  Але зв'язок з ними ніколи не припинявся. Сьогодні ми всі, через агресію російської федерації, розкидані по всьому світу. Наша книгозбірня була і залишається простором для комунікації.  Змінилася тільки форма зустрічей, була офлайн, а стала - онлайн. Тут всі бажаючі обмінюються думками і поглядами щодо будь яких питань.

Бібліотекарі познайомили користувачів з сильними духом херсонцями, провели з ними зустрічі-онлайн:  Сильнідухом. Ірина Саліхова, Тендітні та мужні Аліса Фогель, дівчина-кіборг Наталія Кактус.

Підтримуючи читацьку культуру користувачів, бібліотекарі познайомили їх з творчістю молодих херсонських поетів Вікторії Концевої та Михайла Олійника, читали їхні вірші, написані війною, навчили пошуку цих віршів у мережі.     

Стимулюючи читання серед різних вікових груп, знайомлячи з достовірною інформацією, з надійними джерелами під час інформаційної війни, бібліотекарі урізноманітнюють форми роботи. Так з'явилися нові рубрики у бібліотечному блозі та на сторінці бібліотеки у фейсбук: "День в Історії", "Знай наших", "Аудіокнига. Новий формат читання". Організували і провели короткий курс з мовної терапії "АНТИСУРЖИК".

Бібліотекарі також рекомендували користувачам книги для душі, для розвитку та класику в рамках загальносистемного челенджу "Книготерапія в умовах війни", розповідали та анонсували презентацію роману-хроніки "Окупація" Альони Мовчан. 

Через онлайн-цитатник знайомлять з творчістю українських та зарубіжних письменників.

Зважаючи на виклики часу та на обставини життя та праці, бібліотекарі підвищують свою кваліфікацію, опановуючи нові форми роботи. Навчилися працювати на платформах learningАpps.org, wordwall.net, canva.com. Так з’явилися інтерактивні завдання "Херсон - місто-герой! Історія у датах", «Літературні загадки Світована» (за книгою Мирослава Дочинця) та віртуальна виставка «Герої не вмирають!» до Дня пам’яті захисниківУкраїни.

30 липня 2023 року, у Міжнародний день Дружби Олена Парнак - завідувачка філії організувала засідання жіночого клубу "Вогник". Зібралися учасниці клубу, які тимчасово проживають в Одесі.Згадували улюблену бібліотеку, зустрічі у жіночому клубі, творчі посиденьки з піснями, віршами, приємними розмовами та чаюванням. Так хочеться все це повернути...

Сьогодні бібліотекарі та читачі, хто чим може допомагає ЗСУ та людям, які потребують допомоги. Так бібліотекарка Лариса Мороз працює у херсонській волонтерській групі, де плетуть сітки. Лариса ще й вдома вечорами зшиває маленькі стрічки для плетіння сіток та робить заготовки для плетіння кікімор.

Користувачі бібліотеки Меланія Джураєва та Алла Курган, переїхавши після деокупації до Одеси, також допомагають. Вони вдома ріжуть із тканини смужки для плетіння сіток.

Оля Маляренко, переїхавши у Миколаїв, у своєму Тік-Ток каналі організувала збір коштів на допомогу мешканцям лівого берега на прохання друзів, які там проживають. Було зібрано понад 10 тис. гривень. Друзі переводили кошти у готівку, купляли товари першої необхідності для сімей з дітьми. 

Все, що сьогодні роблять бібліотекарі, вся інформаційно-просвітницька робота допомагає українському суспільству підтримувати свою культурну ідентичність, отримувати достовірну та актуальну інформацію в умовах військового конфлікту.

                    

Бібліотека: від історії до сьогодення

Інформаційну годину "Бібліотека: від історії до сьогодення" провела бібліотекарка філії №6 Херсонської ЦБС для дев'ятикласників Херсонської загальноосвітньої школи №44 напередодні Всеукраїнського дня бібліотек. 

Учні 9-А та 9-Б (всього 30 осіб) познайомилися з інформацією про перші бібліотеки Стародавнього світу та першу бібліотеку Київської Русі. Радісно було почути від учнів відповідь на запитання про те, хто і де заснував першу бібліотеку у Київській Русі.

Правильно відповівши на запитання "Без чого не було б бібліотек?" (звісно, що без книг), дев'ятикласники дізналися про німецького винахідника і першодрукаря Йоганна Гутенберга, про його ручний друкарський верстат та про Івана Федорова - одного із перших українських друкарів.

Через презентацію бібліотекарка показала найпопулярнішу книгу у світі, найдавнішу книгу на Землі, найважчу, найтовстішу книги у світі та мініатюрну книжку - томик віршів Т. Шевченка «Кобзар», який створив мікромайстер Микола Сядристий.

Далі говорили про унікальні бібліотеки світу. Такі, наприклад, як центральна бібліотека в Канзас-Сіті, фасад якої називають "Книжкова полиця", про бібліотеку Каліфорнійського університету у Сан-Дієго, будівля якої нагадує величезний ліхтар чи крону дерева, про бібліотеку-голову в місті Ніцца у Франції, про бібліотеку в тролейбусі у Болгарії, про бібліотеку у джунглях, яку самі архітектори називають Кін-Конгом та інші.

В рубриці "Бібліотеки України" мова йшла про найбільшу бібліотеку України - Національну імені Вернадського, яка входить у десятку найбільших книгозбірень світу, про Наукову бібліотеку Львівського університету імені Франка, яка є однією з найбільших та найдавніших діючих бібілотек України, бібліотеку КПІ, Одеську національну наукову бібліотеку, яка вважається першою публічною в Україні.  Говорили про те, що сьогодні бібліотеки це - громадські простори, куди можна прийти з компанією та чотирилапим улюбленцем, влаштувати там фотосесії та кінопокази. Такими і є наші херсонські бібліотеки.

Родзинкою онлайн-зустрічі було те, що до нас приєнався Михайло Годованюк - херсонець, що закінчив гімназію №20, зараз проживає у Німеччині і вступив там до університету. 

Михайло - друг і волонтер нашої бібліотеки, то ж залюбки погодився розповісти про бібліотеку у Німеччині, яку відвідує та документами якої користується.

Михайло показав, як виглядає бібліотека зовні та всередині, розказав про фішки книгозбірні: автомати, через які можна взяти книгу та повернути, чіпи у кожній книзі, на вході електронна рамка, куточок рекреації з диванчиками, великий вибір настільних та комп'ютерних ігор, які можна взяти додому, книги на різних мовах, в т.ч. і українською. 

Також Михайло показав сайт бібліотеки, зайшовши у свій кабінет. Школярі побачили, як наш гість за декілька кліків продовжив термін користування книгою, бо за борги великі штрафи. Відео фрагмент: Михайло Годованюк розповідає про правила користування бібліотекою у Німеччині.

Всеукраїнський день бібліотек відзначають як любителі книжок, так і бібліотекарі. Тож, вітаємо всіх книголюбів! Бажаємо всім нам швидшого закінчення війни перемогою України, повернення додому і зустрічей офлайн у бібліотеках нашого рідного, незламного Херсона.

 

 

16 вересня 2023 року - День міста-героя Херсона

Традиційно, у третю суботу вересня, херсонці святкують День міста. Цьогорічна дата – 16 вересня.

Закликаємо херсонців відзначати день нашого міста, де б ми зараз не проживали через війну, яка триває.

Росія порушує правила ведення війни і масово чинить воєнні злочини. Херсонці з перших днів постраждали від повномасштабного вторгнення армії рф на територію України, пережили окупацію й продовжують страждати від щоденних масованих обстрілів. Кожен день - це битва за виживання. Боляче дивитися на зруйновані будинки та спустошене війною місто. Але Херсон - нескорений! 

Історія зафіксувала дати. А ви?

Пропонуємо вам перевірити себе через інтерактивне завдання "Херсон - місто-герой: історія у датах".  Встановіть відповідність між історичною подією та датою. Успіхів!

"Херсон - місто-герой! Історія у датах"  (три варіанти)

Варіант 1: Знайди пару (правильно знайдені пари щезають)

 

Варіант 2: Знайди пару (правильно підібрані пари об'єднуються та залишаються)

 

Варіант 3: Парочки (Серед закритих квадратів віднайдіть відповідні: подія та дата)

 

"Як виявилося, маленький провінційний Херсон не такий уже й поганий. Багато херсонців, відвідавши інші країни, тимчасово проживаючи в інших містах нашої держави, у більшості випадків хотіли повернутися додому. Тут, ми вдома! Тут і Рим, і дачна Венеція, тут львівські кав'ярні та круасани! Тут усе наше і для нас!" - Михайло Олійник "Незламний Херсон".

29 серпня - День пам’яті захисників України

29 серпня в Україні відзначають День пам’яті захисників України. 

Цей день встановлено Указом Президента України від 23 серпня 2019 року № 621 «Про День пам'яті захисників України, які загинули в боротьбі за незалежність, суверенітет і територіальну цілісність України» для увічнення героїзму військовослужбовців і добровольців, котрі віддали життя за Батьківщину, як нагадування про одну з найкривавіших подій війни на сході України – Іловайську трагедію.

Коли 29-30 серпня 2014 року бійці виходили з Іловайська по "зеленому коридору" без зброї, бо такі були умови під гарантію безпеки, колону розстріляли. Таке віроломне вбивство кваліфікується міжнародним гуманітарним правом як воєнний злочин. Тоді полягло 366 українських воїнів, 429 зазнали поранень, 158 зникли безвісти, 300 опинилися в полоні.

Проект AFTER ILOVAISK є документальним проектом спрямованим на збереження пам'яті та переосмислення трагічних подій, які мали місце в серпні 2014 року поблизу міста Іловайськ Донецької області. 

Це документальний мультимедійний проект, створений для збереження та переосмислення значення подій серпня 2014 року військовими, їхніми родинами та громадянами України в цілому. Від сприйняття як трагедії до засвоєння важливого уроку.

Шановні читачі блогу "Бібліотечний дім", ми пропонуємо вам познайомитися з віртуальною книжковою виставкою "Герої не вмирають!". У кожній із представлених книг автори вшанувують загиблих в «Іловайському котлі», вони ніби хочуть подарувати продовження їхнім життям – у слові й у пам’яті.

Рекомендуємо статтю  "А десь над соняхами в полі до Сонця в небо йшли Герої…" на сайті Національної історичної бібліотеки України. Тут ви знайдете більш повну інформацію про ті події, посилання на документальні фільми, познайомитеся з виставкою документів, експозиція якої вміщує книги та періодичні видання із фонду НІБУ, що висвітлюють історію боротьби героїв за незалежність нашої держави, увічнюють мужність та відданість воїнів, їх безстрашність і патріотизм.

Український народ завжди з повагою ставився до своїх героїв. Вшанування пам’яті полеглих за нашу свободу, нашу незалежність, нашу державність – це важливий момент осмислення тих цінностей, заради яких людина здатна пожертвувати своїм життям.

Ми схиляємо голови у вдячності перед нашими героями. Дзвін пам’яті завжди лунатиме у наших серцях. 

Дякуємо за життя!

Вірші, написані війною... Вікторія Концева

Поезія Вікторії Концевої – трепетно-ніжна, але гостра, як стріла та поезія Михайла Олійника – мужня, чоловіча зустрілися під час онлайн-спілкування "Вірші написані війною..."

Вікторію добре знають користувачі бібліотеки-філії №6 Херсонської ЦБС. Це наша перлинка, наша зірка. Вона така різна: тендітна і сильна, чарівна, розумна, активна і дуже талановита.

Повномасштабне вторгнення заставило Вікторію з малою донечкою з першого дня війни зазнати долі біженки. Тамуючи сльози, присутні слухали розповідь Вікторії про виїзд з Ірпеня 24.02.2022, який дивом відбувся.

Про те, як жилося в Іспанії частково розповідає вірш «Ай лав Мадрід»: "... І коли мені стає зовсім не дуже, так, що хочеться вить, я думаю, що комусь значно гірше, аніж мені. Це допомагає триматися до наступного разу...".

Але, щоб до кінця зрозуміти зміст віршів Вікторії, відчути те, що відчувала вона, потрібно послухати авторське виконання. Бо Вікторія не тільки поетка, вона ще й чудова акторка!

Фейсбук та інстаграм Вікторії через яскраві дописи та промовисті фото показують все її життя та настрої: її тугу за українською школою, за друзями та рідними. 

Про її тугу за Україною: "3311 кілометрів. Декілька діб в автобусі. Заправки, придорожні кафе, перекреслені написи на узбіччях сірих доріг.  

9 місяців минуло, як полишила тебе. 

І не минулого жодного дня, щоб я не думала про тебе. Не минуло жодного дня, щоб я не згадала, як ти пахнеш та як звучиш, яка ти на дотик, яка на смак. 

Я так стужилася за тобою. 

Я цілую твою землю, я падаю в твої обійми, я ридаю на твоїх грудях, я затихаю в молитві.

Я по-вчительськи пафосно і по-дитячому щиро кажу, як сильно тебе люблю, моя Україно"

Вікторія розповіла про свою роботу вчителькою української мови та літератури в  Українській суботній школі в Мадриді "Нове Покоління". Впевнені, що іспанські школярі ніколи не забудуть вчительку Вікторію з України.

У кожного під час війни свій біль, свої втрати, свої переживання... Вікторія написала вірш "Не пий каву в Варшаві…" на дуже болючу тему для українців, який викликав багато сперечань у коментарях та ще більше репостів. Поетка вважає, що багато користувачів фейсбука  зрозуміли її вірш буквально, не побачивши сатиричного зміст. Від цього і суперечки. Дуже часто у мережі роздмухують різні теми, щоб українці сварилися. 

Вірші Вікторії Концевої, як і сама поетка припали до душі присутнім. Ви тільки почитайте відгуки у чаті зустрічі!

Щиро дякуємо Вікторії Концевій за її творчість, за відкритість, чесність, щирість, дякуємо за нашу багаторічну дружбу. 

Вікторіє, нехай береже вас Господь! Здоров'я вам і вашим рідним! Щоб більше ніколи вам не довелося виїжджати з України! І щоб швидше закінчилася війна. Слава Україні! Героям слава!

Вірші, написані війною. Михайло Олійник.

 

Дорогі друзі, шановні херсонці та українці! Вже 540 днів йде повномасштабна російсько-українська війна… Ми не перестаємо дякувати Богу, нашим ЗСУ та всім, хто став на захист нашої Батьківщини. Дякуємо за життя.

Війна триває і на культурному фронті для збереження нашої ідентичності. Напередодні  православного свята Преображення Господнє користувачів бібліотеки та всіх бажаючих зібрали на онлайн-спілкування вірші, написані війною. 

Присутні дізналися про життєвий та творчий шлях херсонського поета Михайла Олійника – випускника Херсонського державного університету. За фахом він інженер-педагог, за покликом серця – поет, а за професією – спортивний тренер. Майстер спорту України з гирьового спорту, тричі був чемпіоном світу, багаторазовий чемпіон України, восьмиразовий рекордсмен книги рекордів України. Сьогодні працює з людьми, допомагає в реабілітації, служить інспектором муніципальної варти в Херсоні.

Під час вибухів та окупації від поганих думок Михайла рятували вірші… Власні вірші. Доречі у нашій бібліотеці є книги Михайла Олійника. На фото ви бачите автограв поета «славним читачам бібліотеки-філії №6 Херсонської ЦБС». 

Писати автор почав ще в дитинстві. До війни видав збірки  «Алгоритми мого серця», «Скрипка душі», «Залізна лірика». У фейсбуці веде поетичну групу, яка називається «Алгоритми мого серця», там він розміщує свої поезії ще з 2019 року. Тому є вже своя аудиторія, шанувальники, більше 2,5 тисячі підписників.

Ще тоді задумав видати трилогію про війну, окупацію та перемогу. Вже є видані «Незламний Херсон» та «Цвіт акації в окупації». Перша частина це – «Незламний Херсон». До кожного вірша є короткий вступ, де вказано, чому автор його написав, хто його спонукав. Друга частина – «Цвіт акації в окупації» саме про окупацію: почуття людей, про те, як вони жили, про віру в Бога, кохання, яке тримає на землі. Багато молитв. У збірці 84 вірша. Всі вони чудові, як за тематикою, так і за поетичною майстерністю. Це мудрі роздуми поета про сутність людського буття. І скоро вийде збірка «Я розкажу вам про Херсон». Це вірші, написані вже після звільнення, з березня-квітня 2023 року.

Особливістю творчого стилю поезій Михайла Олійника є те, що вони без розділових знаків. Це дає можливість читачеві самостійно визначити інтонацію та ритміку. Крім того, всі слова написані з маленької літери, окрім власних назв. 

Про чужий шансон в маршрутках та рідну мову. 

Михайло у віршах відгукується на різні події Херсона, Херсонщини, України. Він пише на підтримку лівого берега, про підтоплення Херсонщини, про те, як рашисти щоденно нищать рідне місто.

Поет писав раніше і пише зараз вірші, де зізнається в любові до Херсона, до свого рідного села Гаврилівка і до дороги додому…

Автор навіть не очікував, що збірка віршів «Незламний Херсон» стане настільки популярною. Зараз ця книга є в США, Франції, Іспанії, Польщі, Нідерландах, Німеччині. Наші херсонці, які виїхали, її замовили. А ще на аукціоні у США продали дві книги Михайла Олійника. Про все це Михайло пише на своїй сторінці у ФБ а також на сторінці «Алгоритми мого серця».

Михайло Олійник читає свої вірші серйозно, по-чоловічому і одночасно дуже чуттєво. В цьому переконалися учасники зустрічі, прослухавши декілька віршів авторського виконання, які поет надіслав нам у аудіоформаті.

Вірші Михайла Олійника передають українцям та людям всього світу незламний дух херсонців та подих нашого південного міста. 

Для херсонців, де б вони не були, вірші Михайла Олійника завжди актуальні. Вони пишуть безліч коментарів подяки та захоплення, діляться ними у соцмережах, пишуть на них музику.
Присутні дізналися, які вже є пісні на слова Михайла Олійника і, як виявилося, багато хто їх добре знає.

Книги "Нескорений Херсон" та "Цвіт акації в окупації" і зараз можна придбати у Михайла Олійника з автографом  або на сайті "Олді+" але без автографа.

Бажаємо нашому херсонському поету Михайлу Олійнику міцного здоров'я, наснаги, творчих досягнень і віршів про мирний, відбудований, квітучий Херсон, яким він скоро буде! Слава Україні! Героям слава!

День Української Державності

 

Історія української державності – це не 30 років незалежності. І навіть не 100 років, як могло б здатися, якщо починати відлік від Української Народної Республіки, яка постала в 1917 році. Українській державності – понад 1000 років. 

Ця памʼятна дата покликана нагадувати, що українське державотворення має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.

Під час онлайн-спілкування на тему "Історія української державності від Скіфії до сьогодення", яке пройшло напередодні, користувачі бібліотеки-філії №6 дізналися про історію цього дня, познайомилися з інформаційними матеріалами до Дня Української Державності - 2023 на сайті Українського інституту національної пам'яті.

Присутні спробували самостійно назвати спадки України від Русі, Галицько-Волинської держави, від Великого князівства Литовського, від козацької доби, від УНР, ЗУНР, від Української держави Павла Скоропадського і перевірили свої знання через інфографіку з сайту Українського інституту національної пам'яті. 

Для того, щоб краще вивчити історію України, її державотворення бібліотекарі запропонували присутнім самостійно переглянути анімаційний фільм "Історія України за 15 хвилин", а також порекомендували книгу Братів Капранових «Мальована історія Незалежності України». 

Це книжка і для дорослих, і для дітей. Короткий і зрозумілий виклад подій минулого разом із мальованими історіями допоможе читачам легко зорієнтуватися у такому складному питанні, як походження Української держави та боротьба за її встановлення.

З цікавістю присутні відповідали на запитання вікорини "Моя Україна".

Спробуйте і ви, шановні читачі бібліотечного блогу.

Що ми знаємо про нашу державу? Херсонська бібліотека-філія №6 пропонує перевірити наскільки ви ерудовані у питаннях українського державотворення, яке має понад тисячолітню традицію, а його витоки – у Руській середньовічній державі, центром якої був Київ.

Вікторина «Моя Україна» – саме для цього. Оберіть один варіант відповіді із запропонованих, а потім натисніть позначку в правому нижньому куті. Успіхів! 

 

Сьогодні знання історії нашого державотворення є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни російської федерації проти України. Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди ніби-то України - штучна нежиттєздатна держава. Тому нинішня війна - це не лише боротьба за майбутнє нашої держави, а й за право на власні історію та ідентичність.

І насамкінець слова з книги Братів Капранових: "Вчися пишатися своїми предками, і нащадки пишатимуться тобою. Бо ж українець - не тільки той, чиї діди були українцями, а той, чиї діти будуть українцями"

Вітаємо з Днем Української Державності!