понеділок, 25 травня 2020 р.

Яка вона – молодь ХХІ століття?

Дискусійний інфо-спейс

Закликаємо вас, шановні читачі бібліотеки-філії №6 до віртуального дискусійного інформаційного простору. Давайте поговоримо про те, наскільки молоді люди відрізняються від представників інших вікових груп.

Згідно Закону України «Про сприяння соціальному становленню та розвитку молоді в Україні», до молоді належать громадяни віком від 14 до 35 років.
Якщо запитати своїх бабусю чи дідуся “Яка вона молодь 21 століття?”, то вони скажуть, що це покоління, яке живе одним днем, ні про що не замислюється.

Національне соціологічне дослідження «Що українці знають і думають про права людини» показало, що найважливішою цінністю українська молодь вважає свободу.
А ще сучасна молодь менше від людей старших вікових категорій схильна очікувати від держави соціальних благ. Натомість молодим людям важливо самим розпоряджатися власною долею.
Молодь протестна та відповідальна: охочіше беруть  участь у мирних демонстраціях та включаються в активне життя України
Молодь відкрита до інакшості: українська молодь менш схильна заганяти людей у різні соціальні гетто (ромів, екс-засуджених чи ЛГБТ-спільноти).
З детальним аналізом національного соціологічного дослідження та конкретними цифрами можна познайомитися тут: https://theukrainians.org/ukrayinska-molod/

Чи дійсно сучасні молоді люди зовсім не схожі на попередні покоління?
Дослідження аналітичної компанії Euromonitor International виділяє 8 фактів про сучасну молодь.
§  Не бояться новинок у техніці. Покоління Z можна назвати цифровими аборигенами. Їм легше розібратися з інтерфейсом нового смартфона або програми, ніж замінити лампочку в своїй кімнаті.
§  Вони переселилися в інтернет. Молоді люди повністю інтегрували свою особистість у світову павутину.
§  У них кліпове мисленняздатність сприймати інформацію через яскраві, але короткі образи. Наприклад молодь легше сприйме короткий кліп, ніж цілий фільм. Пост у Facebook, ніж книгу. 
§  Молодь довіряє фейковим новинам. Через кліпове мислення молоді люди найчастіше читають заголовки статті і не перевіряють інформацію на достовірність.
§  Менше реагують на гендерні відмінності між людьми. Суспільство перетворюється на інформаційне, де вроджені ознаки - стать, колір шкіри, сексуальні переваги - йдуть на другий план, а більше цінуються набуті якості або те, яку інформацію людина здатна запропонувати цьому цифровому світу.
§  Молодь самотня. Хоч молоді люди і пов'язані між собою соціальними мережами, вони ізольовані один від одного фізично. Подібний формат спілкування виключає фізичну взаємодію, тактильні відчуття. Люди найчастіше відчувають себе ізольованими.
§  Молодь часто відчуває депресію. За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) за 2015 рік, депресія - третє за поширеністю захворювання серед молодих людей. А самогубство стоїть на третьому місці серед поширених причин смерті.
§  У молодих людей низька самооцінка. Сучасні соціальні системи побудовані на системі оцінок: лайків, репостів. І незважаючи на те, що якості, дані при народженні, відійшли на другий план, сучасні молоді люди страждають від низької самооцінки.

Тож українська молодь понад усе цінує свободу, прагне нових знань і готова сама творити зміни. Без сумніву, молоді українці інтернет-просунуті, більш терпимі до інакших й оптимістичніше за старше покоління дивляться в майбутнє, але вони самотніші і часто відчувають депресію.

Шановні учасники молодіжної бібліостудії «Для сучасних та успішних!», молоді українки та українці, чи погоджуєтесь ви з висновками цих двох досліджень?

четвер, 21 травня 2020 р.

Поетичне слово мудрості

Діалог поколінь

Ще під час планування роботи на 2020 рік у бібліотекарів та користувачів філії №6 Херсонської ЦБС виникла ідея створити у бібліотеці простір для спілкування між людьми різного віку. У травні запланували провести діалог поколінь «Іде назустріч юним мудрість сивочола».
В умовах карантину реалізувати захід онлайн складніше через невелику кількість користувачів бібліотеки – людей похилого віку, які б активно користувалися Інтернетом.
Непросто… І тим цікавіше! 


До вашої уваги «Поетичне слово мудрості» читачів та друзів нашої бібліотеки.  Сьогодні тут переплетуться у діалозі думки, записані у віршах, людей поважного і зовсім молодого віку.
Поезія кожного з них – неповторна, як і вони самі!

Елєонора Орестівна Кузнєцова пише прозу і поезію. Її книжки надзвичайно популярні серед читачів бібліотеки. 


У збірці «Я звертаюсь до вас…» вона говорить з молоддю, яка зростала у час руйнування країн, і закликає її зберегти майбутнє України і своє майбутнє. 

Вірш «Я звертаюсь до вас…» у виконні автора.

понеділок, 18 травня 2020 р.

"Мустафа Джемілєв. Незламний"

Онлайн презентація книги



Книга "Мустафа Джемілєв. Незламний" про життя національного лідера кримських татар, який є символом єднання депортованого народу і повернення його на рідну землю. 
Книга видана 2017 року у Харкові видавництвом «Віват». Побудована як діалог із Джемілєвим. Тут зібрано понад 50 годин інтерв'ю, записаних протягом 2014-2016 років - від анексії Криму до перемоги Джамали на Євробаченні, що супроводжуються художніми частинами та коментарями відомих особистостей, які добре знають Мустафу-ага. 

Автори книги: Алім Алієв і Севгіль Мусаєва – українські журналісти кримськотатарського походження. Обоє народилися в Узбекистані. В 1989 року їхні родини змогли повернутися на батьківщину, до Криму. 

Перегляньте відео і ви зрозумієте «Чому Мустафа Джемілєв – легенда»

Мустафа Джемілєв – один з найвідоміших правозахисників і дисидентів СРСР.

На фото Мустафа Джемілєв і Андрій Сахаров під час  закритого засідання Омського обласного суду 1996 року. 
 Він присвятив своє життя боротьбі за право кримських татар повернутися на свою історичну батьківщину після сталінської депортації:
  •     Провів у радянських таборах в цілому понад 15 років.
  •         Чотири терміни, більш як 300 днів протестного голодування.
  •      Як і сотні тисяч інших кримських татар, зміг повернутися до Криму тільки наприкінці 80-х років. 

неділя, 17 травня 2020 р.

Депортація. Не стерти пам'яті народу

Інформаційний онлайн-дайджест
до Дня памяті жертв геноциду кримсько-татарського народу
Рекомендований широкому колу читачів

Верховна Рада України Постановою від 12 листопада 2015 року № 792-VIII «Про визнання геноциду кримськотатарського народу» визнала депортацію з Криму кримських татар у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.

18 травня в Україні встановлено
Днем пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу.
Історична довідка
·        Кримські татари або кримцісхідноєвропейський тюркський народ, що історично сформувався в Криму.
·        Держава кримських татар – Кримське ханство існувала з 1441 до 1783 рр.
·        У 1783 році внаслідок перемоги Російської Імперії над Османською Імперією Крим був спочатку окупований, а потім анексований Росією. Гноблення з боку російської адміністрації та експропріації землі у кримськотатарських селян спричинили масову еміграцію кримських татар до Османської Імперії.
·        Дві головні хвилі еміграції припали на 1790-ті та 1850-ті роки. Це стало причиною занепаду сільського господарства і практично повного знелюднення степової частини Криму.
·        Кримськотатарське відродження пов'язане з ім'ям видатного діяча культури Ісмаїла Гаспринського (1851—1914). Він доклав великих зусиль, спрямованих на відродження та виживання кримського народу.
·        Внаслідок голодомору 1921-1923 років загинуло приблизно 15 % кримських татар. У 1921 році було створено Кримську АРСР у складі РРФСР.
·        Внаслідок сталінських репресій 1937 року було репресовано більшу частину кримськотатарської інтелігенції
·        Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину до Криму.
·        У 1941 році Крим опинився під владою нацистів.
·        18 травня 1944 року за наказом Сталіна весь кримськотатарський народ був звинувачений у колабораціонізмі та депортований з Криму.

пʼятниця, 15 травня 2020 р.

Батьки і діти: одвічне коло

Прес-advice
Бути ідеальними батьками для своєї дитини неможливо. Навіть більше – шкідливо. Тоді діти ніколи не стануть самостійними. Нам необхідно бути ХОРОШИМИ батьками – тоді наші діти виростуть щасливими, самодостатніми і гармонійними особистостями. То як же бути для свого чада хорошою мамою чи хорошим татом? Що для цього потрібно? 
До Міжнародного дня сім’ї бібліотекарі підготували прес-advice «Батьки і діти: одвічне коло», тобто – поради з преси, з якими користувачі можуть в умовах карантину познайомитися онлайн.

Інформація з журналів «Жінка» та «Ліза», які є у фонді бібліотеки.

Про безумовну любов до дітей

Любити дитину безумовно – означає любити її незалежно від здібностей, зовнішності, недоліків, вчинків. Це не означає, що нам завжди повинна подобатись поведінка дитини. Безумовна любов означає, що ми любимо нашого малюка навіть тоді, коли його поведінка нас дратує і злить.

четвер, 14 травня 2020 р.

Абетка здоров’я сім’ї Огляд інтернет-ресурсів

Міжнародний день сім’ї, що відзначається щорічно 15 травня, проголошений резолюцією Генеральної Асамблеї ООН.
Це свято підвищує статус сім’ї та сприяє кращому розумінню її потреб. Міцна  родина, повага до матері та батька – споконвічні цінності українського народу, а дружна сім’я є головною складовою частиною життя та успішності кожної людини.
Що робить сім'ю міцною, а сімейний човен незламним? Що робить сімю здоровою?


До вашої уваги огляд інтернет-ресурсів «Абетка здоровя сімї».

Розділ 1. Секрети щасливого сімейного життя.
Тут ви прочитаєте про взаємовідносини у сім’ї як традиційні так і про такі, що засновані на сучасних реаліях. Використайте ці секрети, щоб на довгі роки зберегти щасливий шлюб.