Рік Китаю в Україні

Відзначаючи рік Китаю в Україні та 25-річчя встановлення дипломатичних відносин між країнами, бібліотекарі філії №6 завітали до Херсонської ЗОШ №30 з яскравим заходом «Китайські традиції».

Дев’ятикласники з великою цікавістю слухали дивовижну історію про те, чому цю країну називають «Піднебесною», правдиві факти про Шанхай, побачили різноманітні архітектурні споруди Китаю і багато іншого.

Через ігровий момент «Правда-неправда» хлопці і дівчата визначали характерні особливості Піднебесної. Той, хто вибирав те чи інше запитання, відповідав правда це чи ні.

Коли питання було спірне, молодь голосувала: хто за Правду, хто за Неправду. І таким чином доходили до висновку.

А підтвердження правдивому факту після цього переглядали на екрані.

Активно учні обговорювали факти про Велику Китайську Стіну. І навіть ті, хто вважали, що знають про неї все (дев’ятикласники виявились надзвичайно ерудовані) дізналися дещо нове з відео та літератури.

Старшокласникам дуже сподобались вислови Конфуція, і ми всі разом навіть розбирали зміст деяких.

Звернули увагу і на Китайський календар, який тісно пов'язаний із гороскопом та складається з послідовного чергування 12 тварин.

А тому у наступному завданні учні повинні були скласти звірів у необхідній послідовності.

 

Школярі познайомилися з творчістю китайського поета Ли Бо, а також з книгами, де є його вірші та інших поетів та книгами про Китай.

 Книжковий перегляд «Секрети Піднебесної» був доповнений атрибутами з самого Китаю: іграшки – фігурки китайців, листівка з розписом по батику, серветка, віяла, а також предметами, які винайшли в цій країні: папір, шовкова шаль, фарфорові фігурки, компас. Всі ці предмети бібліотекарі збирали разом з користувачами бібліотеки.

Особливої уваги заслуговує віяло, яке перетворюється у капелюх. Дівчатка зразу захотіли сфотографуватися в ньому.

Сюрпризом для всіх стали передбачення на успішний і щасливий 2020 рік, які кожен вибирав сам з китайського віяла-капелюха.

Старшокласників зацікавили предмети з Китаю та книги.

Віртуальна мандрівка у Піднебесну відбулась. Тепер можна збиратися і в реальну.

Академія толерантності

Міжнародний день толерантності став для учасників молодіжної бібліо-студії «Для сучасних та успішних» бібліотеки-філії №6 днем доброти, людяності, чуйності і дружби.

Що таке толерантність? Чи існує толерантність у молодіжному середовищі? Ознаки толерантної поведінки. Толерантність і закони суспільства. Про все це говорили під час заходу «Мистецтво жити поруч».

Розглянули декілька життєвих ситуацій і розмірковували, хто правий, хто ні, і як було правильно поступити.

Переглядаючи надзвичайно зворушливий короткометражний фільм «Щенок», всі присутні були настільки вражені, що стежили за кожним звуком затамувавши подих.  Це дійсно фільм, який пробуджує найкращі людські почуття.

З великою цікавістю молодь сприймала інформацію про нашу землячку Ольгу Іванівну Скороходову, педагога, вченого-дефектолога, автора ряду наукових та літературних праць, які створені нею при повній відсутності зору і слуху. Вони дізналися, що у Білозерському районному музеї розроблено цілий проект про О.Скороходову під назвою «Культура на дотик».

Ось і спробуйте на дотик впізнати предмет! Це дуже важко і присутні в цьому переконалися.

В цей день у бібліотеці зібрались дівчата та хлопці такі схожі між собою і одночасно – такі різні: високі і низькі, повненькі і худенькі, майбутні спортсмени та майбутні науковці, студенти, учні, працюючі, безробітні…

І всі дуже дружелюбно зустріли Богдана Щукіна, хлопця особливого, трішки іншого ніж вони самі, але надзвичайно талановитого. Богдан у свої 14 років вже співав на великій сцені, грав у театрі, знімався в кіно. І зараз продовжує всім цим займатися.

А ще у хлопця є дикторські здібності і він з великим задоволенням відвідує заняття на радіо. А під час заходу Богдан зробив чудову рекламу книги «Хатина дядька Тома» Бічер-Стоу, зміст якої має пряме відношення до теми нашої розмови. Виступ Богдана Щукіна завершився оплесками присутніх.

Богдан, я подаю тобі руку в знак нашої дружби. І залишаю на пам'ять тобі відбиток руки. Хочу, щоб ця рука тобі нагадувала, що ми – друзі і ти завжди можеш звертатися до мене за підтримкою.

Насамкінець, хлопці і дівчата обмінялися відбитком руки з підписом на довгу і вірну дружбу.

Ми повинні усіма силами намагатися розуміти та берегти одне одного, не лише у своїй родині чи серед своїх друзів, а й у всьому світі.

Проінформовані і щасливі)))

 Чого тільки сьогодні у бібліотеках не роблять! І співають, і танцюють, і чаюють…  А однією з основних функцій бібліотеки залишається інформування.

До загальносистемного Дня інформації в рамках Всесвітнього Дня інформації  бібліотекарі філії №6 провели ряд заходів.

Бліц-опитування користувачів «Улюблений автор та назва твору обраного жанру» пройшло у незвичайній формі.

На абонементі було оформлено своєрідне міні-дерево – «Дерево книжкових переваг», на яке читач прикріпляв кольорову стрічку. 

Колір кожної стрічки відповідав різним жанрам книжок: класична література, сучасна українська проза, історична література, фантастика, детективи, романтична проза.

 На зворотній стороні стрічки читачі писали прізвище улюбленого автора та назву твору обраного жанру.

Навіть візуально можна побачити, що за результатами опитування лідирує фантастичний жанр. Друге місце розділили сучасна українська проза, детективи та романтична література. На третьому місці – класика. Найменша кількість користувачів полюбляє читати книги історичного жанру.

На основі опитування бібліотекарі підготували експрес-поличку з творів, які назвали читачі.

 

З метою стимулювання до читання та відвідування бібліотеки створили онлайн-мотиватор «Бук-фейс-бук: читай, фотографуй, надихай». 

       

 

Фото з оригінальними підписами розмістили на сторінку бібліотеки у соціальних мережах та збираємо «лайки».

Для створення Інформаційної стіни доповненої реальності «Бібліотеки – працюємо для громади!», що буде демонструватися у Центральній бібліотеці імені Лесі Українки, зняли відеоролик про роботу за проектом «Бібліотворчість: захоплюйся і твори!»

День української писемності та мови

«Українське слово Котляревського» прозвучало сьогодні у бібліотеці-філії №6 під час загальносистемного Дня інформації.

Напередодні Дня української писемності та мови, в рамках Десятиріччя української мови (2018-2027 р.р.) дев’ятикласники школи №28, вчителі та бібліотекарі зібралися на захід, який був присвячений 250-ій річниці від дня народження видатного українського поета, письменника, драматурга.

Івана Петровича Котляревського називають батьком української літератури, енциклопедистом життя українського народу, основоположником і першим класиком нової української літератури, геніальним письменником-реалістом.

На заході пригадали біографію Івана Петровича та переглянули відео про його життя та творчість.

 Учні познайомились з історією написання «Енеїди», досить складною та цікавою. Дізналися про те, що працював Іван Котляревський над поемою більше двох десятків років, рукописи поеми ходили з рук до рук ще перед першим її виданням, а друковані примірники відразу ж розкуповувались. Багато з освічених українців знали її напам’ять.

Здивував старшокласників той факт, що «Енеїда» Котляревського була в бібліотеці Наполеона, а великий князь Микола Павлович – майбутній цар Микола І – попросив собі аж два примірники. Ці та інші цікаві факти про автора розповів нам журнал «Шкільна бібліотека».

І.П. Котляревський, пишучи свої твори ще не думав про якийсь окремий український правопис, як довго не думали про те й його наступники. А ось сучасна реформа українського правопису збирає багато як позитивних так і негативних відгуків. І ще надихає сьогоднішніх сміхотворців на творчість. Дотепний гумор Катерини Собової прийшовся до смаку всім присутнім на заході. Гумореска «Знову двійка» про те, як по сучасному писати жіночі професії викликала жвавий інтерес та подекуди вибухи сміху. 

Бібліотекарі підготували до дня української писемності та мови перегляд «До класиків на ювілей!». Тож, школярі мали можливість ще більше довідатись про митця та інших українських письменників-ювілярів, познайомитися з пам'яткою читачеві "Іван Петрович Котляревський - духовний батько української мови".

 Захід закінчився, а дев´ятикласники разом із шкільним бібліотекарем ще довго переглядали книги і обговорювали почуте.

Бо слово Івана Котляревського залишається й донині  актуальним і цікавим – в Україні та за її межами.

А пам’ять про Івана Петровича, увага до його творів і зустрічі, присвячені класику, потрібні не письменнику, а нам, його нащадкам.