вівторок, 21 травня 2019 р.

Людина жива, допоки живе про неї пам'ять…


Чи доводилось вам чути, як люди похилого віку нарікають на сучасну молодь: не так себе ведуть, не те вдягають, не те співають і взагалі – не патріоти?
В такі моменти хочеться кричати: Це не так! Серед представників кожного покоління були і є різні люди.

Хто б що не говорив, але у сьогоднішньої молоді надзвичайні завдання. Найсміливіші та найвідважніші знаходяться безпосередньо там, де точаться криваві бої, де вирішується доля і майбутнє нашої держави ціною життя.
Про херсонського хлопця, мужнього воїна Романа Набєгова, який був серед тих, хто йшов першим  у добровольчому батальйоні «Миротворець», і загинув, не доживши до свого 28-річчя у бою під Іловайськом говорили у бібліотеці-філії №6 під час презентації книги «Ні кроку назад».

Роман Набєгов – герой нашого часу. І тільки після його смерті стало відомо, що був він ще й поетом. Мама, Оксана Набєгова, зібрала всі поезії, записи у щоденниках, спогади друзів, вчителів, знайомих, фото і видала книгу під назвою “Ни шагу назад”. Саме ці слова написав Роман за день до трагедії на своїй сторінці у соціальній мережі.

Велика материнська любов віддала Батьківщині найдорожче…
Читаючи книгу, стає зрозуміло, що автор володів даром передбачення. Адже ще у 2008 році у нарисі  «Я пророк (Апокаліпсис)» було написано про російсько-українську війну, яка розпочалась навесні 2014.
Фільм «Я – українець» викликав величезну повагу до справжнього патріота, офіцера, людини честі. А вірш, написаний ще у 2006 році, про смертельне коло, у яке взяв їх ворог, пройняв до глибини душі, до сліз, до плачу…
Після прочитаних віршів всім стало зрозуміло, що Роман знав, що робить і який саме путь обрав.

Хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам'ять Героя АТО Романа Набєгова й усіх тих, хто віддав своє життя за наше мирне небо над головою.
Кажуть, що війна триває допоки не буде похований останній загиблий солдат. А людина живе, допоки живе про неї пам’ять.

Немає коментарів:

Дописати коментар